МИ ВЖЕ Є !

Беззастережно поділяючи загальнолюдські цінності і засадничі принципи демократії, ми переконані у тому, що без ефективного громадського контролю за діями влади і так само - за діями всіх інших невід'ємних складників цивілізованого суспільства, завжди існує реальна загроза виродження демократії, трансформації її у бік тиранії або ж руйнівної охлократії.

11-річний шлях існування незалежної України беззаперечно підтверджує гостру потребу формування громадянського суспільства. Однією з невід ' ємних ознак такого суспільства має стати громадський контроль, як найдієвіший інструмент забезпечення прозорості діяльності владних структур.

Історичне завдання нашого народу є набагато складнішим за ті, з якими стикаються країни із давніми демократичними традиціями. Не стільки плекати й захищати ідеали демократії, скільки, нарешті, реально впровадити їх у повсякденне життя. Не стільки запобігти загрозі узурпації влади бюрократією, скільки вирвати у неї цю владу і реально, а не лише на рівні конституційних декларацій, передати її законному суверенові - народові України.

Ми певні того, що ніхто, окрім нас самих - громадян України, не вирішить за нас цього історичного завдання. Допоки ми всі разом і кожен зокрема не відчуємо себе справжніми, небайдужими і відповідальними господарями своєї долі і своєї держави, доти залишатимемося безправними підданими тих, хто за Конституцією України є лише нашими найманими працівниками, тих, кому ми добровільно і тимчасово делегуємо наше суверенне право здійснювати владу в нашій державі і виключно в наших інтересах.

Щоб бути життєздатною, демократія повинна бути сильною. Сила ж її - у наявному потенціалі соціального капіталу, тобто - у критичній масі соціально активних і відповідальних членів суспільства, свідомих своїх громадянських прав і обов'язків, Громадян серед загалу населення країни.

Ми разом із співвітчизниками, які так само вболівають за стан спільних (публічних) справ, є невід'ємною часткою народжуваного в Україні громадянського суспільства. Громадянського суспільства - як спільноти вільних людей, які на засадах свободи і рівності, уклавши між собою суспільну угоду - Конституцію - і керуючись писаними і неписаними нормами цивілізованої поведінки як у публічному, так і в особистому житті, самостійно організовують своє співжиття, формують усі необхідні для цього владні і координуючі структури і, як повноправні спів-суверени, спільно контролюють ефективність функціонування цих структур, а в разі необхідності безперешкодно здійснюють своє природне право змінювати і реорганізовувати їх.

Державну владу ми розглядаємо лише як одну із підпорядкованих складових громадянського суспільства , підзвітну і підконтрольну своєму суверенові - народу.

Ми маємо на це не лише моральне право як громадяни європейської держави, Конституція якої проголошує, що "Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава", але й право, закріплене у статтях 3 і 5 Конституції України.

Ще раз нагадуємо всім глибокий зміст цих положень нашої Конституції:

"Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави."

"Стаття 5. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Ніхто не може узурпувати державну владу".

Для правового обґрунтування нашої позиції цілком достатньо наведених положень Конституції України, і тому ми не потребуємо жодних додаткових роз'яснень, тлумачень, а тим більше дозволів чи "ліцензій" на нашу діяльність, бо, згідно із статтею 8 Конституції, "В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії".

Факти, спроби чи наміри узурпації наших суверенних прав володарювати на своїй землі з боку будь-кого: органів чи посадових осіб вищої державної влади або ж дрібного чиновника місцевого рівня, розглядаємо як антиконституційну діяльність.

МИ ХОЧЕМО !

Відчайдушні спроби панівної бюрократії завадити нам безперешкодно користуватися основними конституційними правами громадянина України:

• правом брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
  
  
• правом на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань;
  
  
• правом вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб і на свій вибір;
  
  
• правом на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди;
  
  
• правом на свободу та особисту недоторканність,

а часом навіть і невід'ємним правом на життя, - спонукали нас об'єднатися задля вирішення найактуальнішої проблеми державотворення в Україні - створення реальної і ефективної системи громадського контролю.

Деморалізація "від ожиріння" одних та "від голоду" інших, як наслідок безпрецедентної поляризації українського суспільства, спричинила те, що частка активних провідників ідеалів демократії і громадянського суспільства в Україні - суттєво зменшилася. Їхнє згуртування і забезпечення організаційних механізмів задля координації їхньої суспільно корисної діяльності, налагодження в рамках чинного законодавства системи фахового громадського контролю за діяльністю владних структур усіх рівнів та негайне компетентне реагування на виявлені негативні явища чи тенденції вважаємо вкрай актуальним.

Ми вважаємо, що без першочергового запровадження ефективних механізмів контролю з боку громадськості за процесами, які відбуваються у всіх сферах публічного життя держави, тобто без забезпечення повної прозорості для громадськості цих процесів, ніякі реформи : економічного ладу, соціальної сфери, системи національної оборони і безпеки, виборчої та судової системи тощо - в принципі не можуть бути гарантовано спроектовані та здійснені в інтересах народу. Ніякі декларації щодо непорушності громадянських прав і свобод не захистять нас від спокуси тих чи інших політичних сил або окремих суспільних груп у своїх корисливих інтересах і на свій розсуд обмежити нас у цих правах.

Для нас проблема повної прозорості для громадськості усіх сфер публічного життя держави є політичною проблемою найбільшої ваги. Саме тут ми вбачаємо визначальний напрямок боротьби народжуваної демократії в Україні з режимом тотальної бюрократії.

Основними політичними завданнями при цьому сьогодні є :

• постійна актуалізація (у політичному середовищі й у суспільстві в цілому) проблеми становлення в Україні ефективної системи громадського контролю як однієї із фундаментальних основ реальної демократії, життєздатного громадянського суспільства;
  
  
• забезпечення народу права суб ' єкта законодавчої ініціативи;
  
  
• припинення практики виведення за межі правової відповідальності найвищих посадових осіб держави та створення умов, які забезпечують реальні механізми притягнення їх до відповідальності;
  
  
• підготовка і лобіювання законодавчих ініціатив, спрямованих передовсім на формування необхідної правової бази для становлення і функціонування системи громадського контролю та на ліквідацію правових умов, що перешкоджають реалізації громадянських прав і свобод.

Водночас бурхливий розвиток сучасних комунікаційних технологій, поширення в світі технологій "електронної демократії" дають нам підстави розглядати наш ідеал як цілком реальну мету, перспективу, яку ми мусимо бачити і до якої повинні наполегливо й цілеспрямовано торувати свій шлях.

Розгортання ефективної системи громадського контролю розглядаємо як перший крок до прямої демократії, як практичну школу опанування громадськістю процесів управління. Від контролю за результатами (наслідками) , аналізу і громадської оцінки діяльності чиновництва будемо йти до контролю, аналізу і громадської оцінки планів (задумів) майбутньої діяльності. Отже на етапі відпрацювання системи громадського контролю нашим завданням є вийти на рівень упереджувального (превентивного) фахового контролю.

МИ МОЖЕМО !

Задля наближення нашої мети будемо наполегливо працювати над створенням необхідної і достатньої правової бази та над реальним запровадженням у повсякденну практику суспільних взаємин таких форм розвитку демократії, як:

• вдосконалення представницької демократії;
  
  
• використання різних форм "дорадчої демократії" - коли в органах представницької чи виконавчої влади створюються дорадчі структури із представників громадськості;
  
  
• поширення практики "демократії участі" - коли суб'єктами процесу обговорення проблеми і ухвалення рішення є: з одного боку, депутати чи/та представники органів виконавчої влади, а з другого - представники громадськості (громадські слухання тощо);
  
  
• поширення практики застосування (в тому числі й з використанням новітніх інформаційних технологій) прямої (безпосередньої) демократії - коли рішення ухвалюються безпосередньо зборами (реальними чи віртуальними) членів громади або шляхом референдуму.

МИ БУДЕМО !

Задля досягнення головної мети ми готові плідно співпрацювати із найширшим спектром політичних сил, оскільки у програмних документах кожної з них серед цілей і напрямків діяльності знаходимо ті, які ми вважаємо пріоритетними.

Ми відкидаємо питання про свою опозиційність чи провладність - не може бути господар в опозиції або ж, навпаки, у "позиції" до своїх найманих працівників. Як справжні й відповідальні господарі, ми зобов'язані чітко формулювати перед найманими працівниками (у даному разі - перед чиновниками владних структур) свої вимоги, контролювати процес їх виконання і ретельно оцінювати кінцевий результат. Ми домагаємося свого природного суверенного права негайно позбуватися тих чиновників, які свідомо чи несвідомо, користуючись безконтрольністю чи недостатньою контрольованістю , намагаються узурпувати наші владні права і підмінити перші паростки вистражданої поколіннями українців демократії комфортною для них бюрократією - режимом влади неконтрольованого чиновництва ("столоначальників").

Оприлюднюючи наш Маніфест, ми знову наголошуємо на тому, що навіть у сталих демократіях завжди існує загроза переродження демократії на бюрократію. Тим більш актуальною є ця загроза у країнах молодої, ще не вкоріненої демократії, як це має місце у нас в Україні сьогодні.

І найсуттєвіше - першоджерело цієї загрози гніздиться у кожному з нас . Громадянська байдужість, пасивність, нехтування своїми громадянськими правами і обов'язками - ось ті умови, у яких бюрократія перемагає: чи-то узурпуючи владу, чи-то утримуючи її у своїх руках.

Тільки-но, усвідомивши себе Громадянами, ми відчули непереборну жагу стати господарями на своїй землі, своєї Держави! І ми будемо ними!

МИ СКАЗАЛИ !

Прийнято:

ІІ З'їздом Всеукраїнської громадської організації "Громадський контроль"

м.Київ, 14 вересня 2002 року